Дмитрівська батьківська субота

4-11-2016, 17:45
    Сьогодні в нашому храмі звершилось вечірнє богослужіння з особливим чинопослідуванням за померлих, яке має назву "Парастас". Слово "Парастас" грецьке і в перекладі означає "ходатайство". Чин парастасу являє собою чинопослідування великої панахиди за всіх спочилих православних християн. Головною частиною заупокійної вечірні являється читання 17 кафізми (Псалом 118). 
            Ця кафізма звершується особливим чином. Читаючи цей псалом ми бачимо, що це не лише заупокійний псалом, як прийнято його іменувати, а що також він спрямовує наші думки про життя. Часто в цьому псалмі чуємо прохання "живи мя", тобто ми просимо дарувати життя, підкріплюючись сповіданням, що і до цього часу Господь оживляє нас, що кожен з нас буде живий для вічності та жива буде душа наша.
             На початку християнства, по причині гонінь, молитовні зібрання віруючих та погребіння померлих звершувались в нічний час. Тому це богослужіння, яким супроводжувалось погребіння, було насправді всенічним. Християни збирались на могилах мучеників, прославляли їх та возносили свої молитви за померлих. Після епохи гонінь погребальна частина богослужіння була відокремлена, та й саме всенічне богослужіння сьогодні відбувається ввечері, але назви за богослужіннями залишились без змін.
          17 кафізма, як каже святитель Афанасій Сахаров, являється піснею про сповідь душі, яка розкаюється в порушеннях Закону Божого та благає Господа бути милостивим. Заупокійне богослужіння - це сповідь від лиця спочилих. Ми ж, стоячи на заупокійному богослужінні, маємо бажання бути не лише слухачами та свідками цієї сповіді, тому разом з церковним хором безперестанно співаємо приспів "Благословен еси Господи, научи мя оправданием Твоим" і "Спасе, спаси мя".

Адміністратор
303

comments powered by HyperComments