Заупокійне поминання

Просимо долучитися до молитов за упокій загиблих воїнів АТО

Неділя 27-ма після П'ятидесятниці

5-12-2015, 23:11

Людське життя це найцінніший дар, який вона отримала від Бога для того, щоб його зберегти, людина дуже часто думає як би найкраще забезпечити своє життя. Інколи роблячи великі запаси земного добра, роблячи так, людина часто забуває, у чому полягає правдиве багатство, бо дуже швидко минає час людського життя на землі. Це ми наочно бачимо з прочитаного сьогоднішнього Святого Євангелія.

Ісус Христос розповідає притчу, як в одного багача земля вродила гарно. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: "що мені робити? Не має куди мені зібрати плодів моїх. І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. А Бог сказав йому: "нерозумний! Цієї ночі душу твою візьму у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?” (Лк. 12,17-20).

Ісус Христос застерігає кожну людину, говорячи: "Не збирайте собі скарбів на землі, де черв’як і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв’як, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше” (Мф. 6,19-21).

Бажаючи показати нам глибший зміст життя, Спаситель говорить: "Не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися... Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх... Шукайте ж спершу Царство Божого і правди Його, і все це додасться вам” (Мф. 6,25-26;33).

Матеріальний добробут є небезпечним тому, що людина, думаючи виключно про нього, забуває про вищі, надприродні, духовні і вічні справи. Але не багатство осуджує Христос, а неправильне відношення до нього, щоб воно не засліпило очі людині, яка у своєму багатстві не помічає нужденного. І, власне, на це хотів указати нам Ісус Христос у Своїй притчі.

Правду про існування Бога найкраще відкриває смерть, тому Бог пригадує багачеві про неї. Хто пам’ятає про Бога і свою залежність від Нього, той не шукатиме щастя у тимчасових, швидкоплинних речах, бо він всю свою надію покладає на Господа.

Святий Апостол Павло говорить: "Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього.” (1Тим.6,7).

Пам’ятаймо, що достатки цього світу - це тільки примара, що манить наші очі, але ніколи не наситить нашої душі. Наше правдиве щастя - Господь Бог. Ми повинні прожити життя так, щоб колись бути спокійним за вічність.

У цій притчі Спаситель назвав багача нерозумним, бо він забув про найважливіше: свою безсмертну душу. Тому запитаймо самі себе, а чи приносить Богу радість наш спосіб життя? Адже як часто ми у сьогоднішньому світі шукаємо зручностей для себе (не обов’язково матеріальних), щоб нічого мене не бентежило, щоб спокійно мені жилося. Небажаючи принести Богові якийсь подвиг. Розпочався різдвяний піст, і багато людей не зважають на це, не вважаючи що потрібно змінювати своє життя. Адже піст полягає не тільки у стриманні в їжі, а насамперед у стриманні від гріха, щоб не «їсти брата свого».

А коли йдеться про виконання заповідей Божих, через які маємо можливість осягнути рай, людина знаходить різні оправдання, вважаючи, що це справа важка і не потрібна.

Тож пам’ятаймо, що життя наше коротке, не прив’язуймось намірно до марнот світу цього, щоб колись до нас не прозвучали ці неприємні слова: "нерозумний! Цієї ночі душу твою візьму у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?” (Лк. 12,20).

Амінь

о.Іоанн



Адміністратор
439

comments powered by HyperComments