Преображення Господнє

18-08-2016, 10:11

Преображение Господне. Мозаика. Монастырь св. Екатерины, Синай. VI в.

Преображение Господне. Мозаика. Монастырь св. Екатерины, Синай. VI в.

Преображення Господнє

"І цей голос, що чутно було з неба, ми чули, будучи з Ним на святій горі" (2 Пет. 1:18)


   В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

   У житті Іісуса Христа було досить мало радісних моментів, адже він прийшов для того, щоб розділити з нами важкі будні людського буття. Саме тому, він стільки часу проводив з людьми грішними, з людьми нещасними та знедоленими. Його Божество було явлено лише декілька разів, один такий момент - Преображення Господнє.

   Про місце Преображення Господнього вчені сперечаються й досі. Є дослідники, які вважають, що ця подія відбулась на горі Єрмон, яка знаходиться зовсім в іншій частині Ізраїля, опираючусь на деякі факти із святого Письма. Вершина цієї гори буває покрита снігом, звідти, вони думають, порівняння, апостолом Марком, сяючих риз Христа зі снігом. Окрім того, у підніжжя гори Єрмон бере свій початок ріка Йордан. Тут же знаходилось поселення Кесарії Філіппової, залишки якого збереглись до наших днів. Саме дорогою сюди, як сказано в Євангелії від Марка, апостол Петро сповідав Христа Сином Божим. Ця віра і дала змогу  через 6 днів побачити Преображення свого Вчителя. Але, починаючи з IV століття, Священне Передання говорить нам, що горою цієї знаменної події була Фавор, яка знаходиться в області Галилеї, в 9 кілометрах від міста Назарет, де зростав Господь наш Іісус Христос. Пророк Ісайя вказував на особливе призначення цього місця ще за 7 століть до народження Христа. Про це ж свідчить і євангелист Матвій: "Нехай збудеться сказане Ісайєю пророком який говорить: "Земля Заввулонова і земля Неффалімова, по дорозі приморській, Галілея язичницька, народ, що сидить у пітьмі, побачив світло велике, а тим, хто сидів в країні смертельної пітьми, засяяло світло"" (Мф.4:14-16).

гора Фавор на карте   Гора Фавор, на якій преобразився Христос, часто співставляється з горою Сінай, на якій Бог явився Мойсею. Сяйво від лиця Мойсея, після зустрічі з Богом, являється одним з Старозавітніх праобразів Преображення Господнього, але, святитель Григорій Палама зазначає, що преображення Мойсея відбулось через вплив на нього сили Божої і було пасивного характеру, а не результатом дії внутрішньої властивої йому сили, тоді як Господь наш Іісус Христос в собі мав це сяйво.

   Канон, присвячений сьогоднішьому святу, говорить нам: "Нині Христос, просіявши на горі Фавор, відкрив учням вид сокровенного божественного світла, вони ж, наповнившись цього сяйва в радості почали співати та не пам'ятали себе від радості".

   Радість сьогоднішнього свята можна відчути в кожному православному храмі. Дехто ж мріє побувати на нічному богослужінні, яке відбувається безпосередньо на святій горі Фавор. Через велику кількість народу в цю ніч богослужіння служать на площі перед базилікою грецького монастиря просто неба. І, як свідчать всі, хто побував там, після богослужіння над горою з'являється незвична для цього періоду літа хмара.

   Так було й у Старому Завіті: "І сказав Господь Мойсею: "Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб чув народ як я буду говорити з тобою та повірив тобі назавжди" (Вихід 19:9). Також, відкриваючись на горі Сінай пророку Іллі, Бог сказав: "Ось, Господь пройде, і великий та сильний вітер, який роздирає гори та розбиває скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітра землетрус, але не в землетрусі Господь; після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогня віяння тихого вітру, і там Господь" (Третя кн.Царств 19:11-12).

   У хмарі, що зійшла на Фавор повітря прохолодне та свіже. Ті, хто побував там на сьогоднішньому богослужінні, говорять, що здається, наче це повітря можна пити, а також, що тут відчувається особлива присутність Божа.

гора Фавор

   Преображення Господнє - це свято явлення Божественного світла. Богослужбові тексти називають це світло вічно перебуваючим з Богом. Світло Христове - це світло Бога-Отця, яке відкривається через світло Сина Божого, завдяки дії Святого Духа, з чого ми також бачимо свідчення про Святу Трійцю. Преображення сприймається як свідоцтво обоження людської природи. Воно відбулось у Христі, завдяки поєднанню його Божественної природи з природою людською, та дало змогу кожній людині досягнути його. Сьогодні Христос на горі Фаворській, змінивши почорніле єство Адама та, наповнивши його світлом, обоготворив його. Як читаємо ми в текстах свята, так і ми сьогодні просимо Христа осяяти нас Божественним світлом.

    Це світло, що було явлене учням на горі Фавор, було нетварним, це Сам Бог, сама присутність Божа. І воно осяяло не лише апостолів, воно являлось багатьом людям під час молитви. Симеон Новий Богослов жив в 10 столітті в околицях Константинополя. Повернувшись, одного разу, в келію після святого Причастя, він побачив, як все його тіло наповнилось світлом. Святий говорить: "Наше тіло стає частиною Христа, а Христос - нашою частиною. Я рухаю рукою, і ось рука моя - це весь Христос; рухаю ногою - і ось вона сяє, як Він. Не говори, що я богохульствую, але повір в це та поклонись Христу, який робить тебе таким".

Фра Анджелико / Воскресение Христа и жены у гроба /1440-1441 гг фреска 189 x 164 см / Конвент Сан-Марко, Флоренция   Сама подія Преображення відбулась тоді, коли Христос молився своєму небесному Отцю, і ми, коли молимось  небесному Отцю, долучаємось до божественного світла. Але, ми повинні пам'ятати про те, що благодать Божа не дається людині автоматично, вона дається нам тоді, коли ми докладаємо зусиль, щоб жити по-християнськи, щоб ухилятись від зла та творити благо. Божественне світло торкається нас, і, коли ми молимось, і, коли приносимо покаяння за свої злі справи. 

   Після богослужіння сьогоднішнього свята устав говорить нам освячувати виноград. Так склалось тому, що до цього часу в Греції він доспівав, і його потрібно було освячувати, насамперед для того, щоб звершувати Євхаристію. На Русі цей звичай виразився в освяченні яблук, через що свято в народі отримало назву "Яблуневий Спас". Є в цій традиції і зв'язок зі звичаями церкви Старого Заповіту. В ті часи, кожен чоловік повинен був звершувати паломництво до Єрусалимського храму тричі на рік: на Пасху, П'ятдесятницю та на свято Суккот, що з єврейської на українську перекладається як "палатка". В цей період, який складає 8 днів, євреї жили в палатках на спомин 40 років  їхнього перебування в пустелі після виходу з Єгипту. А також, це свято називалось святом збору плодів та подяки Богу за врожай.

   Преображення на горі Фавор було для учнів незрозумілим на той час, сенс його вони зрозуміли вже після того, як Христов воскрес з мертвих, коли Він здолав ворота аду, очистив людську природу, преобразив її та відкрив для всіх загублений рай.

   Церква Христова стає для кожного православного духовним Фавором. Вона - божественна гора, на яку віруючі підіймаються подібно Мойсею, щоб побачити Бога у невимовному священному сяйві. Кожен з нас проходить через різні духовні стани. Іноді, відчуття присутності Божою буває настільки відчутним та явним, що нам хочеться, щоб ці хвилини не закінчувались. Але, іноді, нам здається, наче Бог відходить від нас, залишає нас зі всіма нашими проблемами та гріхами. В такі хвилини слід не забувати, що лише Він є джерелом світла, яке освітлює нашу гріховну пітьму. Церква святкує Преображення Господнє тому, що воно може стати і нашим преображенням, щоб ми менше звершували вчинків, які віддаляють нас від Господа. Тоді і для нас можуть відкритись двері на шляху до споглядання Божественного світла. Амінь!


Адміністратор
477

  • Преображення Господнє
comments powered by HyperComments