Слово на Собор Хрестителя Господнього Іоанна

20-01-2017, 17:38

Слово на Собор Хрестителя Господнього Іоанна

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, в наступний після Богоявління день, ми вшановуємо пам’ять великого святого, подвижника, пророка, Предтечу і Хрестителя Господнього Іоанна. Його іменують найбільшим серед народжених жінками. Душа його була подібна скелі, осяяна світлом сонця, що сходить, світлом Того, про Кого Він проповідував, світлом Грядущого Спасителя нашого Іісуса Христа.

Аскетичне життя подвижника Іоанна було особливим. Його самозречення та суворе життя вирізнялось возвишенністю. Не пустого діла ради і без перебільшень живописці середньовіччя зображали його виснаженим аскетом ще за юності. Але в ньому це було наслідком усвідомлення своєї славної місії, бажання виконати своє призначення, поєднаного з гарячими надіями. Іоанн пішов в пустелю, щоб стати пророком Всевишнього. Світильник, що горів в ньому, повинен був розгорітись, але не заради його власної слави, а щоб освітити дорогу Грядущого Царя.

Які ми можемо знайти слова, щоб достойно ублажити словами великого Предтечу?

Предтеча – це той, який без залишку віддає всього себе Іншому, Тому, Хто йде за ним. Апостол і євангелист Іоанн пише, що “Він прийшов щоб свідчити про Світло, щоб всі увірували через нього. Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло”. Саме Іоанн Предтеча був тим, хто відкрито вказував світу на грядущого Христа: “Це Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу!” «Ему, - говорить Іоанн, - должно расти, а мне – умаляться”. І в цьому добровільному, жертовному умалянні себе перед Господом – весь подвиг Іоанна Хрестителя. Це була максимальна висота на яку лише могло піднятись падше людське єство.

Внаслідок діяльності пророка за свої крісла почали хвилюватись представники синедріону – вищого релігійного закладу, і запитувала у Іоанна: “Хто ти? Ілля?” Він відповідав: “Ні”. “Месія?”, він говорив: “Ні.” “Скажи нам, тому що ми повинні дати відповідь тим, хто послав нас! Хто ти?” “Я глас вопиющего в пустыне: уготовайте путь Господень, како рече Исаия пророк!».

Такими словами Іоанн Предтеча вказує ясно і прямо, що настав час приготовити дорогу Господу. За звичаєм сходу, при святкових процесіях, перед царями йшли глашатаї, свого роду предтечі, які сповіщали що йде цар. Перед царями чистили дороги, засипали всякого роду нерівності. Своїм же викриттям неправди, брехі і гріха, Іоанн Предтеча виправляв викривлені, жахливі дороги Іудеї: “Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне”.

Кажучи “Тому, Хто йде за мною, я не достойний розв’язати ремінь на взутті Його” Іоанн показує справжне смирення Предтечі Господнього. Він почув Христа, і хоча боявся, але все ж став хрестителем Господнім, тому що, сказав йому Господь: “Залиш, адже нам належить виконати всяку правду”.

Який світ сьогодні оточує нас? Він скоро стане подібним пеклу. Сьогодні слова Предтечі актуальні: “Покайтесь! Вже сокира лежить при корені дерев: всяке дерево, я не приносить доброго плоду, зрубують і вкидають у вогонь!”. Але нині ми в очікуванні вже Другого Пришестя Господа нашого Іісуса Христа, яке буде вже в славі, після якого настане Страшний Суд для кожного.

Ми з вами знаємо ту радість, яка з’являється в нашому серці після покаяння. А скільки довкола нас людей, які так і не долучились за свого життя до Бога, Церкви, до радості від каяття. Без Христа, без молитви і Євангелія, без любові, людина помирає раніше смерті. Щодня диявол пропонує свій асортимент кожному: брехню, насилля, похоть, обман. Людина лише ковтає це все. Лукавий лише шепоче: “Чому це тобі не можна? Вперед! Бери від життя все! Ти помреш завтра! Їж, пий, веселись”. І не знає людина, як і риба, що за черв’ячком приховано гострий гачок.

Старець Паісій Святогорець говорить чудові слова: “Людині заплатить той господар, на якого він працює. Якщо людина працює на чорного господаря, то вже тут він зробить твоє життя чорним. Страшно служити в цьому житті чорному господарю – дияволу”. “Работайте Господеви со страхом и радуйтеся Ему с трепетом. Бог нам прибежище и сила, помощник в скорбех, обретших ны зело” – говорить нам Давид в своїх псалмах.

Подібно мандрівнику, який опинився в пустелі, який дорожить кожною дорогоцінною краплею води, ми повинні дорожити кожною хвилиною свого життя. Кожен, хто отримав досвід спілкування з Богом, хто перебуває в молитві, вірі і благодаті, той знає духовну радість. В цьому страшному світі, який забув Творця, ми, християни, повинні приносити тепло свого серця і відігрівати далекі від Бога серця. А святий Предтеча Іоанн, його смирення, ревність і молитва – духовний орієнтир для нашого життя. Ми повинні бути не сухими гілками, що не приносять плода, а прекрасним деревом, сповненим благодаті Божої та добрих плодів. Амінь.


Адміністратор
343

comments powered by HyperComments